мій затишок, воля і сила,
мій дім, надія і віра.
з тобою лину в небеса,
починаю вірить в чудеса.
не дивись на мене так пильно,
я не винесу, я не вистою.
адже очі твої зводять з розуму кожний раз,
не потрібно навіть дорогих прикрас.
коли бачу тебе,
мій демон дуже дивно себе веде,
схиляє покірно голову,
о на тобі! падає додолу.
повітря стає гарячіше,
а на серці тепліше.
сам зрозумієш,
чи запитаєш.
в цій найдивнішій осені,
божевільно-ваблячій осені
хочу засинати
на твоїх плечах.
засинати
© Copyright: Лина Герц, 2018
Свидетельство о публикации №118030810236
Свидетельство о публикации №118030810236
Рецензии