У Панаса
Рідна, любая дружина,
Вона - сонце в небі ясне,
І двоспалки половина.
Вона - небо затуляє,
Краснощока, білолиця
І блищить - неначе салом,
Намастилась янголиця.
Вона - наче біла хмара,
Мякотіла та пухнаста,
Нею вдень і вночі марять
Сильні руки Опанаса.
Все в сімї в них як годиться,
Голова і шия разом,
Шия не спішить крутиться,
Голова - не має спасу.
Міцно скріплені стосунки -
Незвичайним медом слів,
Що пянкі, неначе трунок,
І різкі - як крик свині.
Головний секрет у тому,
Невмирущий на віки,
Що в дружин - напоготові
За спиною кулаки.
Свидетельство о публикации №118030710789