Я не поет, – та все ж, бентежить душу
Мені знедолених людей гірке життя.
Тому й пишу, – донести правду мушу
Про сьогодення, в наше майбуття.
Моїх віршів, - сьогодні не друкують
Тому їх не читають, – тай не зна...
Та слово Правди, час прийде, - почують
Воно живе, – в тім і моя вина.
Гірка ти доле, ...сіють тебе всюди
І всюди, - проростають глитаї.
Чи ж довго ще таке безладдя буде?
Скільки ж терпіти? …людоньки мої.
Була війна*, ...було велике горе
Та все ж такої безнадії не було.
Було нелегко всім, сліз пролилося море
Та не згасало у людей ДУШІ тепло.
Чому ж сьогодні в нас такая безнадія?
Чому народ на Україні вимира?
Коли скінчиться глум?
О, – не здійсненна мрія!
Можливо досить!
Всім сказати нам пора.
14.05.1993р.
*велика вітчизняна
Безнадiя
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2018
Свидетельство о публикации №118030607631
Свидетельство о публикации №118030607631
Рецензии
...если сказать что стихо злободневное и правдивое, значит не сказать ничего! В бровь и в глаз, и даже под дых! А ответ и прост и сложен. Всему виной смена властями строя, и не только на Украине. Социалистического с человеческим лицом на строй звериный капитализма. И издевательство над людьми, боюсь теперь не закончится...
Валерий
Валерий Коваленко Коло 06.03.2018 22:43 • Заявить о нарушении
Валерий
Валерий Коваленко Коло 06.03.2018 22:43 • Заявить о нарушении
Спасибо за отклик Валерий.
PS
Три мудака розвалили СОЮЗ, злодейство свое свершив. Ну, а народу, нести этот груз, ...остался бы только жив.
Сергей Краснопольський 07.03.2018 12:19 Заявить о нарушении
PS
Три мудака розвалили СОЮЗ, злодейство свое свершив. Ну, а народу, нести этот груз, ...остался бы только жив.
Сергей Краснопольський 07.03.2018 12:19 Заявить о нарушении