Головатi Зайцi
В Верховній Київській палаті,
Між ними: – ЧОРНИЙ ВІЛ.
Ведуть собі народну Раду,
Про нашу, - українську Владу,
Про наш споживчий стіл.
Промови звучні, – ШОВКОМ ШИТІ!
ХМАРАМИ темними повиті!
Та жаль, – ніяких справ.
ПЛЮЩ на Вкраїні проростає,
Сіяти ж нічим, – степ гуляє,
А люд зоставсь без прав.
ДРАЧ ще дере, - що з того вийде?
Скінчиться збіжжя, голод прийде,
Усім прийде кінець.
Тут, ЛЕВ збагнув, що марні справи,
Майнув до іншої держави,
Hехай йому тут грець.
Базіка ЯВІР на Вкраїні
Прогнувшись S тусом, в баби нині
Та в неї: – ні гроша
Зосталась ШВАЙКА з КОЦЮБОЮ,
Голівонька повна журбою,
Та чистая душа.
Такі то справи невеселі,
У нашій людоньки оселі,
Що гірш нема куди.
Оце вам баєчка така є,
Хоч ЧЕРВОНІЙ, – життя складає,
Hу хоч ти пропади.
- Яка ж Мораль? – Як далі жити?
Всі гарно вміють говорити,
Стелять, – ну просто в Рай.
Та не для всіх стежка до „Раю”
Кому в ярмо, ...хто вже вмирає,
- Оце тобі і май.
Та хочеться ще людям жити,
Сіяти гречку, просо, жито,
Мати свою сім'ю.
Хочеться діток колисати,
Щастя їм, радість дарувати,
І я на тім стою: –
„Hе треба нам отого „Раю”
де ВИ Є ПАН, а я: – вмираю,
...і також ніби Пан”.
Те все було, – Кобзар читайте,
До того „Раю” – не штовхайте,
То є, людей обман!
16.03.1993р.
Свидетельство о публикации №118030606336