Просить мама вранці доню:
– Годі спатоньки вже, Соню,
Глянь, маленька, красне сонце
Заглядає у віконце.
Доки ранок в прохолоді –
Потрудися на городі.
Тож візьми маленьку сапку,
Прополи капусти грядку.
Піднялася, втерла очки
І пішла у поле дочка.
Розвела руками з дива,
Усміхнулася щаслива:
– Мамо, тут усе в порядку,
Хтось за ніч сполов сю грядку!
Глянь, он купками земелька,
Він підсипав так гарненько.
Лиш проблема невеличка,
Видко, темна дуже нічка,
Бо капустка геть зів’яла,
Бур’яни ще кращі стали.
Мама сплеснула в долоні:
– Це ж кроти, шкідливі, чорні,
На городі землю зрили,
Прикрих збитків натворили!
– Люба, мамо, угамуйся,
На звірятко не дратуйся.
Кріт в землі живе, незрячий
І де грядки – не побачив.
Утікай з городу друже,
Мама сварить, дуже, дуже.
Вельми вдячна за турботу –
Втім, сама зроблю роботу.
Помiчник
© Copyright: На Манжетах Вишиванки, 2018
Свидетельство о публикации №118030411408
Свидетельство о публикации №118030411408
Рецензии
Ой, якi теплi рядочки, яка нiжнiсть!!!
Обiймаю!!!
Людмила Аристархова 08.03.2018 10:22 • Заявить о нарушении
Обiймаю!!!
Людмила Аристархова 08.03.2018 10:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.