***

*****
як найперший ліхтар мені мудрою бути накаже,
я відкину умовності, в ніч прокрадуся котом,
відчиню собі хвіртку в безсоння спустілого пляжу -
і солона безодня покличе послухати шторм.
я сидітиму там, де шепоче піщиночка кожна,
марить бурею місяць, що навзнак між хвилі упав...
тільки вголос про це говорити - боронь мене Боже...
хто ж мене зрозуміє - хіба лиш отой пароплав.
*****


Рецензии