Тато й мама - в кіно, я сиджу під замком,
беззахисний маленький ображений бог,
відкриваю, як двері у Всесвіт ривком,
як стару сірникову коробку у груди тривог.
Усередині там був самотній замислений жук,
вилорогий, вусатий, олень-бронзокрил,
наді мною він коло подячне зробив біля рук
і в вікно на свободу нестримний узяв і поплив.
З того часу й сивин в вись бездонне чуття
я дивлюсь, де кружляють метелики, бабки, жуки,
де кружляє й кружляє там вільне життя,
що в дитинстві відпущене мною з руки.
КIНО
© Copyright: Петр Скорук, 2018
Свидетельство о публикации №118030302352
Свидетельство о публикации №118030302352
Рецензии