Ноти розмило. Осінь…
Вітром роздуло рими.
Смуток зайшов у гості,
Проситься в дім, у прийми.
Музу мою натхненну
Знову по світі носить -
Ходить, то як блаженна,
То, як вдова - голосить.
Вечір. Стихає гомін,
В кріслі дрімає смуток,
Плачуть вечірні звони,
Кажуть, що це спокута,
Кажуть, що це розплата...
Знаю, ніщо не верне.
Музо моя, крилата,
Ти - як вінок із терну!
21.11.2017
Ноти розмило
© Copyright: Алёна Ткаченко Крым, 2018
Свидетельство о публикации №118030312499
Свидетельство о публикации №118030312499
Рецензии