Моя надiя, я перед тобою...
Бери мене в країну добрих див.
Тебе назву я любою сестрою,
Що за плечем мене веде крізь дим.
Крізь злий туман та попіл над рівниной,
Крізь сивий сніг, спустошення і сум,
Крізь темну ніч над ненькой Батьківщиной,
Крізь смуток всіх тривожних марних дум.
Тож простягни нам руку над безодней,
Святою силою наповни через край.
Бо ти ж надія - чиста й благородна,
Нікого ти, прошу, не покидай!
Не допусти щоб впала на коліна,
І не згаси у небі над Дніпром
Безсмертне сонце вільної Вкраїни,
Народну віру в щирість і добро!
Тебе щодня я крізь беру з собою.
Щоночі я молю тебе: "Прийди!"
Моя надіє, я перед тобою.
Веди мене в країну добрих див.
Веди мене в країну добрих див...
3.03.2018
(Вірш написаний за мотивами поезії Ліни Костенко "Моя любове, я перед тобою...")
Свидетельство о публикации №118030310689