Звучить велично: – Пан Іван!
І серце від поваги мліє,
Таке звертання душу гріє,
А то дарма, - що він, ...болван.
Як чути мило: – Пан Іван!
В звертанні цім, - лине пошана,
І очі сяють у Івана,
Яка то є блаженства мить!
Та мудрість нас народна вчить: -
„Hе дай нам бог з Івана, – ПАНА”
І відчуття не підвело
О рідна Україно – мати
Уже керують дєрьмократи
Тож люду доленька гірка
Виснажує їх знахабніле
Мурло, з так званого „комка”
Оце й Мораль вам, ...ось така!
25.11.1992р.
Пан Iван
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2018
Свидетельство о публикации №118030204462
Свидетельство о публикации №118030204462
Рецензии