Фуршет и уголёк

Ми  поєхалі  с  падругой
В  область,  на  фуршет.
Покрутила  нос  я   кругом
І  сказала:  - Нєт!

Нєт!  Фуршету  тут  не  буде –
Чуствую    пятой.
Не  такі  зібрались  люди,
Чую – фон  не  той.

Та  поперли  ми  з  падругой
В  зал,  де  йде  фуршет,
За  столом  усі  по  кругу -
Нам  же  мєста  нєт!..

Ми  тікать,  другі  побігли
За  пусті  столи...
Та  тікать  було  вже  пізно –
Нас  вже  повели…

Мій  учітєль  по  суставам –
Валін  керівник.
Сілой  на  фуршет  доставив,
Просто  поволік…

Мужики  там  в  ряд  стояли –
Главні,  обласні,
Й  їм  нічого  не  досталось,
Хоч  співай  пісні!..

Другі  ж  нас  не  замічали,
Чистили  столи..,
Що  у  рота не  вміщалось
По  торбам  гребли.

Нє  в  домёк  толпє  голодной –
Нє  обєд   фуршет!-
Це  - контакт  мозгов  свободних,
Це – наукі  свєт!..

Пообщались  ми  на  славу
За  пустим  столом,
Главний  гастер  нам  оставіл
Адрєс  напотом.

Спєц  у  нас  он  самий  класний –
Знал  он  напєрёд,
Шо  фуршет  подруг  нєщасних
Позже  ізвєдёт…

Десь  учітєль  мой  завзятий
Стрельнув  пірожок,
Щоб  могли  його  глотати,
Ще  приніс  нам  сок.

Роздєлілі  це  ми  дружно
Все  на  нас  пятёх,
Розлілі  віно  по  кружках,
Потім  пілі  сок…

Ну  а  потім всё, как  в  кніжкє,
З  нами  началось –
І  ізжога,  і  отрижка,
Тахі,  браді,  млость…

Далі,  щоб  як  у  тій  кніжкє,
Нижче  не  пішло,
Нас  с  падругою  вприприжці,
Звідти  понесло.

Взяли  адсорбент  в  аптеці,
Воду  квасову,
Карболен,  щоб  буть  в  безпеці,
Жерли,  як  халву.

Вже  мій  шарфік  бєлоснєжний
Чорний  від  угля,
Губи  чорні,  і  одєжда,
І  вакруг  зємля!..

Ускоряють  шаг  прохожі,
В  сторону  од  нас,
Від  угля,  як  в  негрів  рожі,
Наче  свєт  погас!

Ще  й  водичку  п'ём,  как  лєтом,
Наче  щас  жара…
Люди  думають:  " З  прівєтом!
Їх  вязать  пора."

Люди думають – наркоші,
На  кальосах  ми,
Ловим  кейф…І  чорні  рожі
Потекли  сльозьми…

Ми  радіємо  з  падругой –
Смєх  на  вєсь  проспект!
Больше  до  вподоби  другий
Нам  оцей  фуршет!..

Він  веселий,  неопасний –
Уголёк,  вода.
З  ним  не  будєм  ми  нещасні,
Як  були  тогда!..

Угощал  нас  тим  фуршетом
Сам  Ратіофарм.
Нє  забить  мученья  еті,
Й  нє  желаєм  вам!

На  товар  ми  їх  рецепти,
Поклялісь  углём,
Своїм  мілим  пацієнтам
Больше  нє  даём.

Вдруг  постігнєт  їх  та  участь,
Що  досталась    нам!..
Стіх  оцей,  на  всякий  случай,
Посилаю  й  вам!

Так  шо,  будьте  ви  здорові,
Ночью  й  ясним  днём!
Не  беріть  таблєткі  нові,
Пользуйтєсь  углём!!!


\Написано на суржике,sorry !\