Щось наш лютий не лютує,
Не міте снігами,
Підморозивши жартує,
Грається він з нами.
Потеплішав, подобрішав
Місяць цей з роками,
Світить сонечко, а вітер
Розмовля з гілками.
Щоб бруньки не розкривались,
Трохи налякає,
Щоб весни всі дочекались,
Котра йде з-за гаю.
Йде весела та вродлива,
З довгою косою,
Посміхнеться, де ступила,
Первоцвіт росою.
Йде вона тепло несе,
Радісно співає,
Це ж Весна! – радіє все,
Лютий відступає.
--------------------------
Щось наш лютий не лютуe
© Copyright: Фаина Янко, 2018
Свидетельство о публикации №118022205823
Свидетельство о публикации №118022205823
Рецензии