Все до тебе, до тебе, до тебе
Моє серце щодня улітає
І до тебе, до тебе, до тебе
Воно стежку надії питає.
За межею уявлень, незряче,
Моє серце всі дні пропадає.
Необачному йому, неначе,
Ворожбитка на долю гадає.
Моє серце, немов на долоні,
Почуття закликає до себе.
У якомусь таємнім полоні
Спокушає пошану до тебе.
І не хоче воно зрозуміти
Що повернення часу не буде,
Що даремно надіями жити,
Що воно лише болю здобуде.
Знов до тебе, до тебе, до тебе
Моє серце щодня улітає
І до тебе, до тебе, до тебе
Воно стежку надії питає.
08.11.17 Погожаев ГИ
До тебе
© Copyright: Геннадий Погожаев, 2018
Свидетельство о публикации №118022204698
Свидетельство о публикации №118022204698
Рецензии