В човнику надій в щоденне море,
Де штормить буденністю буття,
В майбуття, що в мріях неозоре,
Знов пливу на берег забуття.
Там літа птахами відлітали,
І не повертали ні на мить.
Там бажання здійснення чекали,
Там безкрая вічності блакить.
Таємничий, дивний сад любові
Відкривав мені нові світи,
Дарував стежини барвінкові,
Де веселкою з'являлась ти.
В човнику надiй
© Copyright: Марат Школьник, 2018
Свидетельство о публикации №118022109742
Свидетельство о публикации №118022109742
Рецензии