Тишком-нишком зроблена зла справа.
Ледь жевріє серденько - болить...
Зойкнулось, бо гине знов держава -
Пострілів відлуння - кожну мить.
Лютий, збожеволівши, спаплюжив
Весняну тендітність, мов дівча.
Оберіг для неньки - у калюжі -
З квітів польових, лиш сум в очах...
Людоньки, - волаю - нас вбивають!
Видерлось на пагорби "сміття".
Сотнею пан хтивий прикриває
Зад свій - з "маком" жде його "кутя".
Йде війна і кожен день хтось гине...
Вимолим у неба миру ми.
Час життя так невблаганно плине...
Скільки ще чекать кінця зими?!
20/02/2018
Пострiлiв вiдлуння - кожну мить
© Copyright: Светлана Ярошевская, 2018
Свидетельство о публикации №118022009203
Свидетельство о публикации №118022009203
Рецензии
Коли при владi бандюгани
На що надiятися нам?
На господа, що невблаганно
Стоiть мiж нами, як стiна?
==================================== Треба щось самим робити...
Геннадий Банников 20.09.2018 19:22 • Заявить о нарушении
На що надiятися нам?
На господа, що невблаганно
Стоiть мiж нами, як стiна?
==================================== Треба щось самим робити...
Геннадий Банников 20.09.2018 19:22 • Заявить о нарушении
Геночка, вже такого наробили, що не розгребти...
Дякую сердешно!
Светлана Ярошевская 20.09.2018 20:28 Заявить о нарушении
Дякую сердешно!
Светлана Ярошевская 20.09.2018 20:28 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.