ЛОНО...

...яка ж ти прозора і
німа нині, ніченька. Ніч - мого життя-буття
Яскрава стрічка.
З тобою разом я знову
у пітьмі чекаю, коли вже День першим Промінцем
засяє у віконці.
Так хочеться тепла
весняного від Сонця вранці, та...віч на віч опівдні
з Ізидою та Аполоном*.

ВІдчуваю, як з Неба чаші блакитної закликають наші серця й душі...
Примружу краще очі,
Та згадаю, як сночи**
Уві сні запрошена
і милувалася щедрим
Дивовижної Природи
лоном.
Збираюся. З поклоном...

* місяць та сонце  вдень помітні разом, хто звернув увагу.
** сночи - вчора(рус)


Рецензии
Рецензія на Лоно

На, Ти смілива, глибока і все таке інше. Ніч таємничіша за день і вечір і ранок. Вдень із-за світла все ніби бачиш і все лізе на очі, відволікає, забирає Твою увагу і секунди-хвилини-години-дні-роки життя. Розмінюєшся на дрібниці, марнуєшся у суєті та марнотратстві швидкоплинного буяння парадного свята життя-буття. А вночі, та ще й стишілій до повної німоти, такої густої, ніби пальцями тримаєш яскраву атласну стрічку з дитинства і дівочих мрій, коли косами збирала роси, оглядаєш, згадуєш, гадаєш. Це Твоя перепустка з нОчі у ще один День життя – живи, а там видко буде. Хай завжди розвиднюється для Тебе ця прозора глибока і німа річка-нічка-стрічка. Хай не спішить той промінь ще одного Дня занадто рано Тебе підвести одягнути в своє тепло. Ні, хай ще побуде Ніч без Дна, аби Неба чаша блакитна вдивилася добрими батьківськими очима в Твоє серце і утамувала спокоєм неоцінену останню душу, закликала Тебе примружити очі, аби увидіти те добре у всьому, що ховається від Твого прямого погляду вдень. Примружся сильно, як дитинка під серцем у матері, що ще не народилася, але молиться і чекає аби скорше увидіти той день, про вигляд якого їй можна лише здогадуватися. Ця ще не народжена душа з примруженими очима чує, як тато і мама на кухні бесідують про господарку і турботи – це так цікаво, як воно все там. Так і Ти, примружена, напіврозбужена-напівсонна, чекаєш свого ще ненародженого Дня, де все буде таким теплим, новим і цінним для Тебе – за що б варто було починати жити. Поки ти ще не народилася для цього Дня, побудь примруженою в Лоні Дивовижної Природи Ночі як запрошена до того аби прожити ще одне життя, прожий цей новий День як нове життя, яке захочеш, оглянись і у всьому побач цінність Твого запрошення у це життя, радість Любові і Творчості, і денного світла і нічної німої мудрости.

Хрестослов   19.02.2018 02:33     Заявить о нарушении
Щиро вдячна за тепло
Слів, дуже приємно.

Вами, Хрестослов, написано
Багато гарних творів, з якими
Мені пощастило познайомитись.
З цього маю РАДІСТЬ.
А кожна радість це вже —
Подія!
Наталія

Наталья Иваняс   20.02.2018 01:06   Заявить о нарушении
Радій, моє Сонце!
Я маю надію
Що Ти посміхнешся
Мені
.
Ти надто високо
У синьому небі.
Біла. Крилата.
Лебідь.
.
Смієшся вже?
Добре.
При кожній нагоді
Буду смішити Тебе
.
Щоб Ти пам’ятала
І не лінувала
Писати на люди
Вірші

Хрестослов   21.02.2018 15:50   Заявить о нарушении