***

Ти сам замінив мені знищені крила,
 Новими до хмар, як дурна, полетіла…
Ти бачив рубці? Вже не раз заміняли.
То нащо ж ти палиш їх знову жахами?
І я прошу в бога: «Знищ геть лицемірство».
Не нестимуть крила ніколи довічно.
Вони ж бо бувають лише тимчасові,
І все ж одягаю їх знову і знову…


Рецензии