***
Я плакала, а у сльозах прозорих
Ніхто не вгледів біль і крик душі.
Я плакала… І чула: «То не горе!
Кохання то дурниця! Відпусти!»
Стікали сльози тихо в чашку кави…
Оточуючим бАйдуже завжди…
Я плакала… Знайомі кажуть: «Марно!»
А ви втрачали центр у душі?
Я плакала… Нестерпно йшли хвилини,
І випікали згадки без жалю..
Я плакала… А хто у тому винен?
Сама себе за сльози я корю.
Я плакала
© Copyright: Виктория Синаевская, 2018
Свидетельство о публикации №118021604576
Свидетельство о публикации №118021604576
Рецензии