Біла чайка, легкокрила,
Летить над затокою,
І дівоче серце крає
Тугою жорстокою!
Що ж ти плачеш, що ж ридаєш, -
Сльози самі ллються!
Де коханий – ти не знаєш,
А нелюби – в’ються!
Обернись зозулею сірою,
Полети в садочок!
Закукуй до нього милого –
Де він, - голубочок!?
Нічого літати, та й милого – звати,
Він тебе не чує!
Він давно – забув, як з тобою був, -
З іншою – воркує!
Лютий, 2018
Чайка
© Copyright: Ключник Олег, 2018
Свидетельство о публикации №118021408856
Свидетельство о публикации №118021408856
Рецензии
