Аби не бачити нічого,
я очі щільно затулю, -
не хочу ні брехні, ні правди,
як відчуваю, що люблю!
- Помилуй мене, святий Боже! -
щораз благаю я чимдуж, -
десь як почуєш мене, може,
тобі навіки я скорюсь!
Так, має бути корінь правди,
життя його не омина, -
схиляюсь низько, щоб не впасти,
і не дістать безодні дна!
На південь відлетять лелеки,
вбереться в сіре далечінь, -
чекати серцем недоречно
серед пояснень і причин...
Брехня вселяє в серце розпач -
вона лунає звідусіль, -
і трьох життів не стане поспіль,
щоб подолать той клятий біль!
11.02.2018
Серця розпач
© Copyright: Матрешка Лесная, 2018
Свидетельство о публикации №118021410576
Свидетельство о публикации №118021410576
Рецензии