Шоб тыбэ да ф шызарню!
Я хачю, штоб вы зналі,
Што меня беспакоіт.
Ібо коль нету солі,
То і нету веть сала ж.
Я шіто вам сказала?!
Ты не понял, Гад, аже j?
Ты куда, блін, несёсьсі?
Шо, хы, вжэ полегчала?
А ну вота: с канвертка!..
Я те дам выплюнь сразу ш!
Ты ешо мне сумеj-ка
В тувалетык лекарсфа!
А я... ох!.. дран зараза!
Да я спрыгну щас зарэ!
Ота!.. вырву этаж весь!
І весь выjду с шызарні.
І шоб мні ны накакать...
Гах, ф штанішкы от кашыц,
Я кефірчыц шэ на ноч
С телевізь самыj псарні.
Там, да, лічать нармальна!
А давленьне хоч на фік?
І ты ложку пуд рота
Донысэш супка мразеj.
І я взев і в нірвану!..
Ібо хулі мні душу
Вырваць с мозга такова,
Шо за всіх вас но молыцьця.
Ну, спас екся Ангел...
Пісню вот Аспіду:
Да ты ж, брат Міj, Высоцкыj!
Ілі j хто там... ну, Орда!
...а ані удірают,
за каторых я дрался
А ты стань гэткым наглым,
© Copyright: Васыль Брыль-Кобзар, 2018
Свидетельство о публикации №118021309472
Свидетельство о публикации №118021309472
Рецензии