Оспiвана мить

Тихі вулиці рідного міста,
Цвіт каштанів і неба блакить.
У будиночків гамми барвисті,
Мрій найкращих оспівана мить.

Рідне місто моє неповторне,
Що без тебе увесь білий світ!
Рідне місто моє неповторне,
Нас єднає зірковий політ.

Там, де зараз висотні споруди,
Гордовиті модерном своїм,
Виплива мов міраж із нікуди,
Посміхається батьківський дім.

У полоні пахучих акацій
І у зливі бузкових спокус
Від воєнних усіх окупацій
Зберігав він помешкання муз.

Ти даруєш, як завжди, натхнення
І щасливих хвилин відчуття.
Я минуле твоє й сьогодення
Талісманом беру в майбуття.

1985 р.


Рецензии