Пiдiймаю погляд Небо!

Підіймаю погляд – Небо!
Синє, невимовно ясне…
Тане сном подій перебіг…
П’є безмежність серце спрагле…

Бачу! Чую! Відчуваю!
Насолоджуюсь повітрям…
У собі себе приймаю
На дорогах Тиші й Світла…

Височінь у мандри кличе,
Напуває тіло щастям…
Кожна мить – маленька Вічність…
Крила… Небо… Всесвіт – навстіж!

12.02.2018


Рецензии