Йижачки хоробрячки

Їжачки хоробрячки

(казка)
В старім лісі під горою
Де росте кремезний дуб,
Під колодою старою
Ліг спочити сивий Крук.
Позіхнув,  розправив крила
Раптом чує: балачки…
І до нього підкотились
Два маленьких Їжачки .
Сперечаються малята,
Гам лунає аж до хмар.
Бачить Крук, що Їжачата
Вже киплять, як той узвар.
А ну тихо!- кульки голок!
Зруйнували все мені,
Сподівавсь вечірній морок
Я зустріну в п’ятім сні.
Тож хутчіш розповідайте,
Потім я вас помирю,
Потім п’ятами кивайте,
Тай  нарешті я посплю…
 Тільки є одне прохання:
З вас , один, розкаже все,
Щоб було оповідання
Не велике ,а мале.
Постояли Їжачата,
Підняли у верх носи,
За секунду знов тріщання-
Мов сорочі голоси.
Тихше!- Крук на них волає
Хтось один, я вам кажу!
Бачить нижчий замовкає,
Вищий каже:- я кажу!
-Ми сиділи в хаті з братом,
Потім вибігли на двір.
Ми хотіли назбирати
На вечерю жолудів.
Я побіг по цій стежині
Й заховався у кущах.
Потім хтось мені по спині,
Як вперіщить,  по голках.
Так здалося, впало небо
І пече такий тягар.
Все! прийшов кінець, це ж треба…
Повертаюсь… це  Назар!
-А чому ти заховався?
 Я від страху так тремтів,
Чуєте ?-я так злякався,
Що під себе употів!…
Він почав знущатись з мене,
  Обіцяв сказати всім,
  Камінців жбурнув, дві жмені!
Ще казав не пустить в дім.
Цей  Захар  побіг до річки
Сів у неї і сидить .
Він не бачив як Лисичка
Підкрадалася в ту мить.
Я далеко був і бачив
Так волав аж грім гримів
Я кричав: звернись в калачик!
-Тато так мене навчив!
Він коли побачив Лиса
Затремтів … Кричу –зажди!
Прокидайсь тремтяче листя!
Швидше  утікай з води!
Він нарешті схаменувся,
Сплив по річці, й на пісок
Поки Лис туди метнувся
Він скрутився у клубок.
Хитрий вдарив круглий м’ячик
І від болю захрипів,
А коли побачив, братик,
На підмогу підкотив,
 Дременув неначе в лісі
Їжаки летять з небес!
Повтикають зараз списи,
Зроблять з нього очерет.
От така наша пригода!
-Назбирали жолудів…
Вдома нас чекає добра
Прочуханка від батьків.
Що тепер шановний ,Пане,
Можете порадить нам ?
-Я, по перше, піду з вами,
Вже запізно їжачкам
Отаким малим на стежці.
Вечір в ліс вже завітав.
Тай  зі мною ви в безпеці!
З під крила ліхтар дістав.
Йшли вони не сперечались,
Крук їх розуму учив:
Щоб вони не бились ,грались
І щоб слухали батьків…
Час пройшов, прийшли до дому
Їжачата шмиг під стіл,
Крук, присівши на солому,
Їжакам все розповів.
Два носи стирчать з під столу,
Стіл тремтить ще й тріск стоїть
І солома як з помолу
 Порохняво вверх летить.
Ми не будемо так більше!-
-Скиглить бугаєм Захар.
-Я зробив як вчив раніше!-
 В ніс підскиглює Назар .
Мамо!  Тато!- нас пробачте-
Пісня лине з під стола
І як ті струмочки плачуть-
Лаються сльози в два відра.
Добре слухайте уважно:
Дозвіл мами -оберіг!
І не можна легковажно
Утікати за поріг!
Ви брати! оберігайте
Одне одного завжди!
Спину брата затуляйте
 Від усякої біди!
Ми сьогодні вас пробачим
Крук усе нам розповів;
Заспокійтесь і не плачте,
Все! біжіть до ваших  снів.
Довго ще горіло світло
У хатині , у вікні
А на небі місяць світлий
Зірочкам співав пісні.
Вітерець носив по лісі
Цю пригоду Їжачків
Як розправилися з Лисом
Два хоробрі козачки.