Если нет любви

Без любви я никчёмен и пуст.
Равен с выгоревшей старой печью,
С барабанной беспламенной речью...
Где ты, пламя пылающих уст?

Где тот взгляд, затмевавший светило?
Где тот жест, что как лес в листопад?
Где та мысль, что до Бога хватило
Долететь - и вернуться назад...

Безлюбовен я, как эти горы,
Как в глубинах сырая земля.
Я навек распыляюсь в просторы.
Я навек растворяюсь в поля.


Рецензии
Добрий день, Іване!
Гарний вірш, але такий сумний! Тому хочу відповісти Вам у зовсім іншій тональності:
Закохайся до нестями,
Розчинися у любові,
Піднімися із вітрами
Над суєтами суєт,
Подолай усі кордони -
ЧасовІ і просторОві,
Надихни коханням слово -
І народиться сонет!

ОсіЯ палке кохання
Сині далі вечорові,
Перламутрові світанки,
Променисті дні ясні,
В небесах бездонних зорі
Крізь мереживо серпанку
Заплетуть віночком слово
В найчарівніші пісні.

Упаде з очей полуда
Ткана з пилу сірих буднів,
Свіжим подихом свободи
Благодать прийде з висот,
Усміхнеться сонцем ранок
І розсіються тумани...

Закохайся! До нестями!
Бо Любов - це Сам Господь!

З найщирішими побажаннями здоров'я і всіляких гараздів у Вашому житті!

Людмила Киреева-Силенко   10.02.2018 13:43     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.