Дiвчина доля

Затихне день, наступить темна нічка,
За ними роки мчаться табуном,
Була весна щаслива, мов смерічка,
І знову щастя ніби не було,

Пів неба зіроньками ясними покрито,
Пів неба синє затягнуло полотно,
На півдорозі не зложи безсильно крила,
До тебе щастя поки не дійшло.

Посеред неба стелеться стежина,
По ній пливуть рікою тихі сни,
Не дай забратись в долю злій годині,
Пошле тобі шторми і буревій,

Не дозволяй дівчині-доленці заснути,
Не дозволяй попрати мрію злим штормам,
Залиш віконце досвітком відкритим,
Щоб яблунь цвіт у коси вплів туман...

Пливе дівчина- доля на світанку,
Заквітчана вінком духм’яних трав,
В живім потоці чистих сподіванок
Із ніг спадуть кайдани злих страждань,

Пів неба – яблуневим цвітом вкрито,
Пів неба – тоне у густих житах,
Дівчина-доленька летить над світом,
І сок життя вирує в колосках.

Пів неба пролетиш – зустрінеш літо,
Пів неба пролетиш – і знову там,
Де ходить твоя матінка привітна
Й зове щасливу долю діточкам...

Не зв’язуй крила тій дівчині-долі,
Не дай заплакать матінці своїй,
Зіжми у свій кулак невтішне горе,
І стуку серця кожному радій,

Пів неба зіроньками ясними покрито,
Пів неба синє затягнуло полотно,
На півдорозі не зложи безсильно крила,
Залиш своє відчиненим вікно...
2011Р.


Рецензии
На мови,но прекасно написан стих.

Сергей Лутков   07.09.2023 13:17     Заявить о нарушении
Спасибо, Сергей!
Доброго Вам дня!
Мира! Любви!Благополучия!

Ангелина Длинка   07.09.2023 13:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.