Клик аистиный в небо отлетел - Игорь Ярин

вольный перевод с украинского
стиха Игоря Ярина "Лелечий гомін в небо відлетів...",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2017/11/13/12298


Клик аистиный в небо отлетел,
и жёлтый лист мне снова дарит осень.
Душа устала. Ливень чувств отпел,
но с этим мне не стало легче вовсе.

И может, где-то чья-нибудь рука
решила, ждёт меня какая доля.
Вдруг с шумом в небо стая, велика,
взметнулась с изувеченного поля.

Вновь зори ниспадали до земли,
и жёлтый лист на землю тихо падал.
И мглы осенней предвечерний сплин
всё прежнее укутал листопадом.

Тот листопад - всей осени венец.
Всё есть, как есть, и будь оно, как будет.
Вокруг туман. И душ в окру'ге нет...
Иду назад, домой, в туманном чуде.



         Оригинал:

Лелечий гомін в небо відлетів
і жовтий лист мені дарує осінь,
і втомленість душі, а злива почуттів
вже втамувалася, але не легше зовсім.

І мабуть десь чиясь-таки рука
мою остатню вирішила долю
і в вир знялася зграя гомінка
з життя мого знівеченого поля.

Зірки неслись до грішної землі
і жовтий лист на землю тихо падав,
в передвечірній осені імлі
вся дійсність зникла десь у листопаді.

Той листопад - то осені вінець,
все є як є й наразі буть по тому.
Навкруг туман і душі нанівець...
Я з цим туманом повертаюся додому.