Буття

Почекай, хоч трошки — почекай!
Ось птахи малюють небокрай,
І сумують квіти при дорозі,
Їх покинути тобі — не в змозі!

Почекай, дивися — і побачиш -
В цьому світі ти — багато значиш!
Хоч здається — ця вага мізерна, -
Пливе човен по Життя озерам!

Почекай, і ти побачиш ранок!
Сонця коло — творить вже світанок,
А пташиний галас — все розбудить,
Шепіт вітру — ніколи не знудить!

Почекай, не квапся, - почекай!
Без тебе все зміниться, ти — знай!
Не спіши сховатись в майбутті,
Поцінуй сьогодні — у бутті!


Лютий 2018


Рецензии