Не любя...

Иду,
Смотрю.
Что вижу –
То и знаю.
И забываю.

Мимолетом
Заденет душу,
Словно  нота
Какой-то образ
Может, главный…

Но я прошла.
И это славно.

Забыла,
Исключив страданья
Любви,
надежды,
расставания,
страсти.

Прикрой  глаза,
Так безопасней.

И не  зависеть
Мне ни от кого,
Лишь от себя...

Так нам удобней –
Не любя.


Рецензии