Так люблю, аж до нестями,
До втрати пульсу, до запаморочення,
До кінця горизонту
І безкінечності.
Так люблю, аж до болю в долонях,
До мурашок по тілу,
До останнього подиху.
Так люблю, що шаленію,
Розум вже не в змозі існувати,
Опиратися тим почуттям, що в серці.
Здається, падаю я в прірву,
Міліметри тіла божеволіють зі мною.
Читай мене повільно,
Не роздумуючи,
Читай мене по міліметру,
По дотику, по поцілунку.
Так люблю, аж до нестями,
До останнього доторку губ,
До міріад зірок на небосхилі,
Поки люблю я до нестями,
Читай мене повільно.
читай мене пов льно
© Copyright: Виктория Бульбах, 2018
Свидетельство о публикации №118020413202
Свидетельство о публикации №118020413202
Рецензии