Вiднинi
Усмішці та зап'ястку рук. Віднині.
Гадаючи бажанням по ночам...
В зірках та травах,в вітрові,в зернині.
В польоті птахи,в нотах кобзаря...
Що кобзу мов дружину обіймає.
У світлі дум що в погляді горять...
В сердечних справах,що смутку немає.
Чи радує,тебе,-воно? Чи ні?
Знання твої...для нас не мало значать.
І я любуюсь...знову на весні...
Очима. Що,мене...лишень і бачать.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №118020211714