У своїй голові посаджу диво-сад,
Сховаюсь від зайвих людей і порад,
Від суму і бруду, ідейного хламу,
Від тих, хто життя перетворює в драму.
В моїм диво-саді птахи хай гніздяться,
І вільно парять, хижаків не бояться.
У кронах дерев вітер хай спочиває,
Веселка над садом нехай виграває...
Не можна о саді о тім здогадатись.
І той лише зможе туди приєднатись,
Хто тайну розкриє, узрівши в очах,
Як з них на ньогО позирає мій птах...
Мiй диво-сад
© Copyright: Ирина Дзюкевич, 2018
Свидетельство о публикации №118020211338
Свидетельство о публикации №118020211338
Рецензии
