Из альбома "О времени и о себе"
«ЗІ ЗОРЯНИХ АЛЕЙ...»
...Така тендітна і вразлива,
До болю рідна та вродлива
Зі зоряних алей вселенських
Священна Матінка Земля...
Її блакитні очі – дивні...
Серденько – ніжне та чутливе...
Душа – довірливо відкрита,
Широка й сповнена тепла...
...Нам зберегти її потрібно!!!
Від нашого нерозуміння...
І від амбіцій наших згубних...
Від помилок фатальних, зла...
Щоб сміх дзвінкий дітей щасливих
І сонця ясного проміння
Могла б ще довго дарувати
Нам добра Матінка Земля!!!
Зi зоряних алей...
© Copyright: Елена Буторина-Палагута, 2018
Свидетельство о публикации №118020108683
Свидетельство о публикации №118020108683
Рецензии