Кінець усім моїм надіям,
Кінець кінцем усе пройшло,
Чекаю я лиш тільки холод
І бачу в ньому нас обох.
Нікчемно так з тобою впали,
У дійсності блукаєм ми,
І намагаючись вставали
Знайшли ми вихід з поміж всіх...
Чи зрозумієш ти що краще
Не бачитись у світі цім,
Хто знає як нам жити далі?
Для чого зникли знов усі?
І ось ми йдем з тобою й тільки,
Уже не разом, кожен сам,
І розуміємо ще скільки
Пройдем стежками може в даль.
Тож ти не думай, не тримай,
Не зможеш жити, ти згадай,
Що біль не зможу я тримати
Тримати й з нею щось казати...
Поринь в місця в яких вже бувши
Ми бачили жагу життя ,
Поринь в думки в яких забувши
Все ж знали ніжне це буття...
***
© Copyright: Мирослав Дерещук, 2018
Свидетельство о публикации №118020110706
Свидетельство о публикации №118020110706
Рецензии