Два сонечка - біляве і руденьке,
Блакитнооких два маленьких дива.
Любов"ю зігріваю їх серденька,
Я - мама. І від того я - щаслива.
Мої горобчики малі, пташата,
Щодня терпляче неньку ждуть з роботи.
Яка це честь - голубити, втішати,
ділити радощі, жалі, турботи.
учити і навчатись щохвилини.
І сіяти розумне,добре,вічне
І цінувати час. Він швидкоплинний.
І розвиватись із дітьми всебічно.
І завжди поруч бути неодмінно,
щоб потім ні за чим не жалкувати.
Велике диво - виростить людину...
І все ,що є найкраще, їм віддати.
Синочкам Данi та Глiбу
© Copyright: Наталия Бучковская, 2018
Свидетельство о публикации №118013009709
Свидетельство о публикации №118013009709
Рецензии
У Вас чудесные стихи "на других языках" - в них - столько любви и нежности, глубины и мудрости, просто падают в душу...Растрогали неимоверно.
Натали Пахомова 31.05.2018 10:44 • Заявить о нарушении
Натали Пахомова 31.05.2018 10:44 • Заявить о нарушении