Не суди!

Не судіть ви ніколи, нікого! Благаю!
Бо для осуду дуже жорстока ціна,
Дуже важкою буде дорога до раю,
Ви пожнете за осуд цілком і сповна!

Не спішіть на усе власну ставити крапку,
Ви не знаєте справи, як знає то Бог!
Ви не знаєте цілі, не знали початку,
Ти не бачив поразок, не знав перемог.

Ти не зможеш пройти по тій самій стежинці,
По якій тим прийшлося пройти, що судив,
Ти не ніс той тягар, що несли вони в ранці,
Ти не бачив з ним разом усіх Божих див.

Він іде по своїй, Богом даній доріжці,
Його Бог наглядає, з ним має мету,
Сам його не лишає в  нелегкій мандрівці,
Не суди!  Зупини свою мову пусту!

Теплим словом зігрій, сил додай ще з покоєм,
Хай відчує душа: не самітна є тут,
Так ми легше дорогу до неба здолаєм,
Так відкритий нам буде до Царства маршрут. 
©Віра Українка


Рецензии