Усе Життя тебе чекають того,
Яким себе – давно придумав сам!
І Доля, що взяла тебе в облогу –
Твою журбу – віддала – небесам!
Усе Життя – гукати, нарікати,
На мить, коли відчув ти страх!
І від себе у себе – знов тікати –
Із міною зловтіхи на вустах!
Усе Життя шукати не такого,
Що розгубився в темряві гнітючій!
Є мить – ти знімеш цю облогу –
І піде біль з душі пекучий!
Усе життя, ти марив про такого –
Який тепер і є ти сам!
Ти зняв тягар, і знищив цю облогу,
Віддавши Долю – Небесам!
Січень 2018
Який ти...
© Copyright: Ключник Олег, 2018
Свидетельство о публикации №118012810095
Свидетельство о публикации №118012810095
Рецензии
