Любов!

   Поема

                Спасителеві-Слову
                і Всенепорочній Марії
                з любов’ю присвячується

1

Я парасолю
доношу
до снігів

люблять
сніжинки нас —
люблять і
творять богів


і от —
недосяжна
поезія ця
і гучно так
б’ються
серця!..


крапля дощу
сріблом
на чорнім плечі —
як погон!


все за прогон
і хто за
життя
відповість
як прогон

і чом
недосяжна
поезія ця
і гучно
так —
б’ються серця


2

звертайтесь
пишіть
несказанному —
йдуть
дощі
в серці чується
кров
і живу — де любов


в Бозі
змога
є
не робіть тільки
збитків
пальці — очі
мої
і торкнусь
й стає видко


і торкнусь
й чи настане
амнезія

на листочку
на кожнім
протез
як протест

і протест зія
й холод — і
протезія
 
а от Бог! —
лиш
любов — сіє


3

біля раю космос
лиш любов

доточи лиш
йдуть небес
дощі-коси
йдуть Небес
дощі-коси
це любов —
що підносить


сум —
любов
що лишилась...

03.11.2017