(переклад Христини Аксентийчук)
Вся велич дум - бузковий колір
поза кордонами життя...
Встромляє вістря жаль у комір
всього, що звалось рАніш «Я»...
І десь у небі слово в‘ється
в бузковім полум‘і вогню...
Та між світами не живеться,
гостріший край іх від жалю...
Коли ж зима вкрай схаменеться -
яка ж пронизлива весна!
Життя - мина, як вітер дметься…
встромивши в серце біль ножа,
Поетів крапля в світ дається…
Такий у Cвіту Рок, межа…
Етюд у бузкових тонах
© Copyright: Юджин Папуша, 2018
Свидетельство о публикации №118012408901
Свидетельство о публикации №118012408901
Рецензии