Ода стихії.
Хмари з вітром спочивали,
На горі високій,
Тучею на поле впали,
Як стервятник-сокіл.
Усе періщили, ламали
Й били градом,
Додолу яблука кидали
З виноградом.
Крутились вихором, гуляли,
Свистали свистом,
Стежки й дороги залатали,
Останнім листом.
А потім знову піднялися
На вершини,
Снігом на гори уляглися,
Припорошили.
Полягали хмари чорні спати,
Аж стали білі,
Й понеслися з вітром, знов кружляти
У заметілі...
Автор: Н.П.Рубан.
Ода стихии
© Copyright: Надежда Рубан, 2018
Свидетельство о публикации №118012408631
Свидетельство о публикации №118012408631
Рецензии