Максим Рыльский. Снег падал тихо, непрерывно
Снег падал тихо, непрерывно
Огни тонули в вышине,
И дальний звон стоял так дивно
В той непонятной тишине.
Мы шли вдвоем, не говорили,
Ты вся заснежена была,
Снежинки звёздами светили
Над грустью тихого чела.
И люди смутно проплывали,
Терялись, гасли, как во сне,-
Мы шли, и цели мы не знали
В вечерней снежной тишине.
******************************
Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.
Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.
І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні,—
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.
Свидетельство о публикации №118012303921
Владимир Войтенко 19.02.2018 19:11 Заявить о нарушении
С уважением
Ирина
Ирина Ершова 56 19.02.2018 20:39 Заявить о нарушении