Щоразу згадуючи
її волосся
Він вже переплутав
сумні дні з ночами
Не засинаючи зовсім
Кожного разу
напиваючись з радощів
Горлав
під дверима зачинених генделів
Про те
що він справді її кохає
Про те
що він навіть кинув палити
Про те
що це все
****ська карма
В яку він між іншим не вірив
І місяць
засмучено дивлячись з неба
На цього придурка - ховався
Щоб той ніколи не здогадався
Де він опиниться наступного ранку
В чиїй кімнаті,
в якому лісі,в якому часі
Простори вже
не мали значення,
Нові міста
лише все ускладнювали
Він мріяв потрапити на теплу Кубу
Напитись рому,влаштувати чергову революцію
До якогось часу він був завжди готовий,
І часом аж надокучливо стриманий,
Та мрії вимились вранішнім пивом
З пересохлого піднебіння
В н мр яв потрапити на теплу Кубу
© Copyright: Ерофей Войд, 2018
Свидетельство о публикации №118012300231
Свидетельство о публикации №118012300231
Рецензии