якщо любиш – тоді відпускай,
не души, не скалічуй коханням,
і невинну людину не край
за думки твої в ніч й на світанні.
не навмисне вона в твоїх снах
і ніяк з голови не виходить.
твої сльози, твій біль і твій страх -
це, повір, не її насолода.
в неї власне, щасливе життя,
і не місце, на жаль, тобі в ньому.
знайдеш в інших колись забуття:
за падіннями - завжди підйоми.
ну, а зараз - змирись та чекай,
не руйнують коханим їх долі.
якщо любиш - тоді відпускай,
не співають птахи у неволі.
якщо любиш
© Copyright: Анастасия Старченко, 2018
Свидетельство о публикации №118012100677
Свидетельство о публикации №118012100677
Рецензии