Йду я, Дністер хвилює,
Чаклує гнучкий очерет,
Вітер з плавнів вирує,
А я все чекаю комет.
Нащо мені ті комети?!
Зоряні їхні шляхи,
Шепчуть зелені намети:
"Ти до Дністра підійди",
І він тобі подарує
Хвилю співочу на вік,
Неспокій який торбує,
Зникне, як з хвилею слід.
Днестр
© Copyright: Михаил Романюк Одесса, 2018
Свидетельство о публикации №118012103040
Свидетельство о публикации №118012103040
Рецензии