Любо...
Я забуваю в них про все...
Коли цілую твої губи,
І ніжне й лагідне лице...
Тебе, коханий, я плекаю,
Я у полоні твоїх рук...
Тебе, як сонечка жадаю,
Я слів уже не доберу...
Земля з'єдналася із небом,
Зелені пахнуть килими...
Ти пригорнув мене до себе,
Від дотиків палаєм ми...
Промінчик сяє у волоссі,
Твій запах тіла тільки мій!
Трава лоскоче ноги босі,
Ми наче хвилі двох стихій...
20 01 2018 р
Вікторія Р
Свидетельство о публикации №118012009058