Будинки

В будинку з дерев
У грубці вогонь.
Я бачу його –
Так ніжно він світить
Увечері через віконце.

В будинку зі скла
Немає вогнів.
Пощо вони там,
Коли стільки сонця
Проллється через його вікна?

В будинку з каміння
Немає вікон,
Нема і вогнів.
Навіщо, коли всі,
Хто в ньому живе, вже сліпі?

І кожна людина –
Будинок сама.
Будує собі
Світ в деякім місті
Між небом, землею і пеклом.
_______

Живу я в будинку з блакитної цеглини.
І кожного ранку я бавлюсь у скло.
І зичу, аби в домі кожної людини
Так тепло було,

Як в домі блакитного кольору.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →