Я бачила думки
Була до них так близько.
За обрій йшли собі віки,
Не йшло лише дівчисько.
Зосталася, як тінь століть:
Така мала й критична.
Вона хотіла лиш, щоб мить
Продовжувалась вічно...
Вона була така, як всі,
Хоч я не згодна зовсім.
В неї були свої думки
І була своя осінь...
Я бачу сум в її очах,
А на обличчі - усміх...
Її проймає вся печаль,
Хоч і чекав десь успіх.
Вона була собі одна,
Як та береза в полі.
Вона змінити світ могла,
Як би не стільки болі...
І так минали день за днем,
Змарніли її очки...
Хтось бавиться чужим вогнем,
А їй болить щоночі.
Свидетельство о публикации №118012007449