Доброго дня, квітучий краю.
Плескіт хвиль й курликання птахів,
Гирло тиші і зелених нив,
Де дні мої джмелем витають
Над садами, подвір'ями, хатами.
Навіки я прикутий до твоїх принад,
Цвітіння трав, гудіння бджіл,
Співанню півнів й цвіркунів,
До смаку меду з різнотрав'я,
І очерету шелестіння.
Навіки я люблю твої поля і луки,
Ці вади, наповненні дністровими сльозами,
Де тіні осокорів до дна рядами.
Усюди де я є етюди і пейзажі:
Як бачу я дзеркало дністрового лиману,
Де човни, мов поодинокі чайки,
До яких тягнеться Дністер - каналів
Павутина й вся нижньодністровська перлина,
Десь далеко гніт пилу, - машина їде
Біля ниви, біля соняшника тину.
На березі Дністра рибалки ловлять рибу,
Повітря свіже й кисень сам в легені лине;
Що аж чекаєш, коли сонце знов засяє,
Щоб знов дивитись на красу Дністрову,
На труд який довкола і природу.
Родной край
© Copyright: Михаил Романюк Одесса, 2018
Свидетельство о публикации №118012003381
Свидетельство о публикации №118012003381
Рецензии