Запитав трирічний хлопчик
Якось у матусі:
Де я взявся? А та каже:
Там, де всі беруться.
Він цікавиться ще більше:
А де всі беруться?
Пильно дивиться у вічі
Й копирса у вусі.
То я зернятко, мій сину,
Дуже гарне з*їла.
Дев*ять місяців минуло -
Тебе народила.
Ой, як просто, - каже хлопчик.
Народи сестричку.
Буду бавити маленьку,
Заплітать косичку.
І почав щодня збирати
Зернятка гарненькі.
І благає, щоб їх їла
Неодмінно ненька.
Через рік таки ж з*явилось
В хаті немовлятко,
Верескливе, голосисте
Й крихітне малятко
Його вереск голосистий
День і ніч лунає.
Тату, мамі і синочку
Спати заважає.
Через тиждень з вуст хлоп*яти
Раптом чує мати:
Ну, навіщо я старався
Зернятка збирати?
Перестарався
© Copyright: Виктор Зиновьев, 2018
Свидетельство о публикации №118012001962
Свидетельство о публикации №118012001962
Рецензии
Замечательный стих. Прочла с удовольствием.
Лариса Чайка Белоцерковец 20.01.2018 16:50 • Заявить о нарушении
Лариса Чайка Белоцерковец 20.01.2018 16:50 • Заявить о нарушении