Не забути.
Спливли давно шаленства ночі,
Но не забути,
Бив, як з гармати, струмом в очі,
Свинцем отрути.
Вогнем в клітини проникали,
О , які то муки,
Як стан мій ніжно обіймали -
Кохані руки.
Нам місяць звабою світив
І грів долоні,
Пянкою згубою крутив,
В гріха полоні.
Солодким трунком дотик рук,
Палкі бажання,
Розум в шаленстві вічних мук,
Вогні кохання.
Зустріч таємна, чорні очі,
Болюча згадка,
Між берегами шаленства ночі,
Зламалась кладка.
Жаром вночі діймає сон,
Як сонце влітку,
Цілує спогад за вікном,
Як джмелик квітку.
Обіймають знову , наче хвилі,
Кохані руки,
Як голос скрипки, так серцю милі,
Мажорні звуки.
Автор: Н.П.Рубан.
Не забыть
© Copyright: Надежда Рубан, 2018
Свидетельство о публикации №118011809280
Свидетельство о публикации №118011809280
Рецензии